Дозволь собі бути щасливою, Направ всі бажання — на здійснення, Дозволь танцювати під зливою, І все це — для власного зміцнення. Дозволь собі жити, як хочеться, Бо «треба» і так поза межами! За всяких умов — не морочитись, Резерви вважати безмежними. Дозволь не боятися осуду, За те, що така народилася, Не бійся розбитого посуду, На…
Сині квіти під сонцем сяяли, Мов зірки обсипали дерево, Милувалась і миром марила… Він настане скоро. Я впевнена. І яка ж планета — уквітчана! І морями омита теплими! Надивилась і можу свідчити, Гарна днями, й ночами темними. І я впевнена, всім нам вистачить Тих багатств, що для нас збережені, Маю досвід і можу свідчити… Лиш…
Закінчилось свято Було і минає, Втішали сюрпризи великі й малі, Закінчилось свято… Та свято триває! Це свято народження нас на землі! Ми тут, ми живі — Це великий дарунок! Від Неба дарунок для кожного з нас, А ще при народженні був поцілунок, І кожному щедро відпущений час. Тож будемо жити, кохати, радіти, І часУ не…
А мені — шістдесят два! Прямо кругом голова! Вчора ж бУло вісімнадцять? От такі у нас дива… Підняла я очі вгору І бажання загадала, Подивилась — вже на морі, Це я гарно побажала! Дякую великий Боже, Що багато ще я можу, Скоро в Київ повернуся І за справи знов візьмуся. А роботи ще багато, Нам…
Наш кожен день — це світ новИй, Людина кожна — цілий Всесвіт, А головний наш Вартовий Нам посилає тихий плескіт, Який шепоче про ДивА, ті, що трапляються із нами, Приємно шелестить трава, Про сонце, про кохання мами, Шумить діброва за вікном, Вона також про все розкаже, Про все, що діється кругом… Квіт відлетить, В травичку…
Красивий хлопець закарпатський, Такий не зʼявиться зненацька, Такого доля приведе, а так — не знайдете ніде! Він до роботи не лінивий, і щирим серцем справедливий, Носити буде на руках, І будь-який відгонить страх. Він сонце вранці подарує, І ніжно ніжно поцілує, вночі і місяць, і зірки Дарує з сильної руки. Достойний хлопець з Закарпаття, Кохання…
Все ніжним квітом сакури посипано, Рослини і доріжки, все кругом, І днем весняним, дощиком омитим, Сади цвітуть, приваблюють бузком. Весна без слів Нам сенс життя дарує, Коли в тривогах він зникає десь, Вона живе, і квітне, і малює, І знає добре, — Лиш в любові сенс! *** Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova
Я знайду собі сонце в похмурому небі, Я знайду собі радість у дальнім краю, Але інших країв бездоганних не треба, Коли любиш до болю ти землю свою. Як запалимо сонце у кожному серці, Заблакитніє небо від наших чуттів! І у кожного радістю серце озветься, І розгледимо справжніх сестер і братів. І ніхто вже не зможе…
Колись же нам стане легше, Колись нас полюбить тиша, Всміхнемось ми, наче вперше, І світла вже буде більше! Хтось серцем зрадіє щиро, А хтось від душі заплаче, Невже дочекались миру? Кому ж нам за це віддячить? Нам воїни скажуть правду, Бо знають її найкраще, Про тих, хто своїх не зрадив, Хоча їм було найважче… А…
Як файно, коли сакура цвіте, Коли весна закохана буяє, І в серці прокидається святе, І душу світлим сяйвом огортає. Благаю Небо: чудо сотвори! Очистись від навали і від бруду, І небезпеку злую забери, Я кожен день тебе молити буду! Зроби над нами купол захисний, під ним плекай весну, добро і силу, Хай ллється з неба…
