***

Колись же нам стане легше, Колись нас полюбить тиша, Всміхнемось ми, наче вперше, І світла вже буде більше! Хтось серцем зрадіє щиро, А хтось від душі заплаче, Невже дочекались миру? Кому ж нам за це віддячить? Нам воїни скажуть правду, Бо знають її найкраще, Про тих, хто своїх не зрадив, Хоча їм було найважче… А…

***

Як файно, коли сакура цвіте, Коли весна закохана буяє, І в серці прокидається святе, І душу світлим сяйвом огортає. Благаю Небо: чудо сотвори! Очистись від навали і від бруду, І небезпеку злую забери, Я кожен день тебе молити буду! Зроби над нами купол захисний, під ним плекай весну, добро і силу, Хай ллється з неба…