Наші діти, наші мрії чисті, Наша радість, світло і любов, Хай завжди їх очі променисті, Сяють нам зірками знов і знов. Наші дочки і синочки рідні, — у майбутнє ви мандрівники, Ми, якби могли, то принагідно З вами мандрували б залюбки. Абсолютне почуття любові До дітей… І щоб там не було, Це не тільки вічний…
Чи можна ділитись щастям? Я часто себе питаю… Я хочу. Мені це вдасться, Якщо я багато маю. Я щастя багато маю, Тож я — багата людина, Частину собі лишаю, І людям віддам частину. Коли віддаєш — прибуде, Сховаєш — втратиш останнє, А щастя — воно усюди! З‘являється на світанні. Лиш з променем сонця, ранком Ти…
Минають дні, минають ночі, Наш сад сьогодні не цвіте, Він просто відпочити хоче, Скидає листя золоте. Ні, ні, це зовсім ще не крапка, А осінь — не кінець життя, Не сльози, просто з неба крапля, Природа хоче забуття. Але в житті, як у природі, Все верне на «круги своя», Весна наш любий сад відродить, Любов…
Що є в моєму Всесвіті? — Любов… Можливо це і є моя дорога? Любов зі мною всюди, знов і знов, До чоловіка, до дітей, до Бога. А ще в моєму Всесвіті — Зірки… Вночі і рано вранці ясно сяють! Коли біжу до сходу вздовж ріки, Вони благословення посилають… Мій Всесвіт — це натхненний творчий крок,…
Чарівний Відень. Разом знову. Смаколик. Кава. Штефансдом. Давно не бачились. Розмови… Вже не онлайн, а за столом. Знайомий Відень. Теплий, дружній. Краси і величі взірець, Дух толерантності потужний Від багатьох людських сердець. Творили чудо Моцарт, Штраус І звуки музики лились… Гуляла Віднем. І здавалось, що вже жила я тут колись… Tamara Pushkaryova 28.10.2021 ***
Сбросили листья усталые клены. Им медитировать время пришло. Кто-то тревожится из-за «короны». Кто-то спокоен. Ему повезло. Дни то дождливые, то золотые. Осень изменчива, но хороша! Классно! Особенно на выходные. Телу диктует: «Расслабься!» Душа. В ясный денёк — по грибы, или в парки… Яблочный вкус поцелуев и тем, А в непогоду — пейзажик неяркий, Книга, кино,…
А наивные чаще счастливы! Их не путайте с инфантильными, Не считают друзей опасными, Не считают врагов дебильными. Не морочат кому-то голову ПодозрЕниямИ Напрасными, Чаще делят вкусняшки поровну, И от этого тоже счастливы. Будто ходят в очёчках Розовых, — А земли лишь слегка касаются, Не скандальные, не стервозные, И до сплетен не Опускаются. А наивные верят…
