***
Нема сердець розбитих й ліхтарів, І завжди Сонце зранку сходить вчасно, Бо кожному — свою Господь відкрив, Просту і світлу стежечку до щастя… Кохав її, кохав її до сліз, І думав, що сильніше неможливо, Він їй в долонях своє серце ніс, І вірив, що любов її — це диво! За нею Він Ішов за край…










