Дякую всім за добрі слова, І за недобрі теж, Я не права буваю й сама, Буває, не знаю меж. Валиться все, буває, із рук, Наче усе не так, Низка невдач і низка розлук — Це покарання знак? Ні, навпаки! І доля за нас, Зайве саме підЕ! Дещо прибрати потрібен шанс, Той хто шукав — знайдЕ.…
Зима була, як леді, пунктуальна, Вона з‘явилась першого числа, І був мороз, і заметіль реальна… Ура! Красуня Зимонька прийшла. Вона будує Віадуки з криги, Розвішує фіранки снігові… Яке все чисте, вкрите білим снігом! Як наші мрії — світлі і нові… Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova 01.12.2022 ***
Маленька свічка на столі, А за вікном уже морози… Нема зв‘язку. Німа загроза Висить таємно уві млі. Та у душі нема страхУ, Вже різне ми переживали, Та досить оптимізму мали, щоб «корабель пішов на ху…» І та війна туди ж іде! І всі страхИ, і всі печалі! А ми завжди наснагу мали, Щоб жити й…
А у Києві дощить, Сумувати ні до чого, Нам усім — своє робить, І чекати Перемогу! Дощ у Києві і сніг, Все змішалося у світі, Краплі падають до ніг, Але нам — своє робити. Світла мало, холоди, Важкувато, та нічого! Ми сильніші від біди, Живемо! Спасибі Богу! Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova 21.11.2022 ***
День новий починався знов, День засніжений, день зимовий, І погрітись зайшла любов, Почалася у нас розмова… Синій вечір, зима і сніг, А між нами тепло лилося, Ти у серці мене беріг, І бажання моє збулося. Так завіяло, замело, Сніг все падав до ніг, і падав, А кохання у нас цвіло , Наче літом під зорепадом,…
Така собі чорненька, І очі зеленЕнькі, А сумно — зовсім трішки, Бо не живуть тут мишки, І котика немає, На волі десь гуляє… Зате я знаю більше, За котика і мишок, — Хазяйка наукова, І кожен день — промови, Про всесвіт і освіту, І як навчати дІток, Про розвиток і змісти, А я так хочу…
Зима і осінь: біле й золоте, Але душа наповнена весною! Як хочеться відкинути пусте, І просто бути у ладу з собою… В ладу зі світом, з непростим буттям, Що так гойдає, — Мало не здається! Минулого не буде вороття, Та ще не раз нам доля посміхнеться! Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova 16.11.2022 ***
На двОрі осінь тихо тужить, Чекає зиму, що закружить, Хтось оглядається назад, Жалкує, що рокИ летять: «Була і молодість, і сили, А ми робили, що хотіли, І там були пісні і квіти, Тоді було нам краще жити…» Хіба життя вже пролетіло? Є мрії, є любов і сили! Чи в осені нема краси? А радість є…
Выпьем с тобой ароматного кофе, Сладостей чуть, и побольше любви, Мысли прогоним О катастрофе, Скажем друг другу: Ты только живи…! Осень сейчас Даже чуточку лучше, Даже теплее, Чем в прошлом году, Страхами больше себя ты не мучай, Вместе отмолим Любую беду. Осень. Бывают и тучи, и ветер, Дождь и туман, И пришли холода… Кажется все…
Вкладає мене спати Темніє рано, що чекати? Нема ні світла, ні тепла, То краще вже лягати спати, Відпочивати вже пора. Ми просто віримо в хороше, А ще — ми віримо в любов, Вона нам точно допоможе, Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova 06.11.2022 ***