Все ніжним квітом сакури посипано, Рослини і доріжки, все кругом, І днем весняним, дощиком омитим, Сади цвітуть, приваблюють бузком. Весна без слів Нам сенс життя дарує, Коли в тривогах він зникає десь, Вона живе, і квітне, і малює, І знає добре, — Лиш в любові сенс! *** Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova
Я знайду собі сонце в похмурому небі, Я знайду собі радість у дальнім краю, Але інших країв бездоганних не треба, Коли любиш до болю ти землю свою. Як запалимо сонце у кожному серці, Заблакитніє небо від наших чуттів! І у кожного радістю серце озветься, І розгледимо справжніх сестер і братів. І ніхто вже не зможе…
Колись же нам стане легше, Колись нас полюбить тиша, Всміхнемось ми, наче вперше, І світла вже буде більше! Хтось серцем зрадіє щиро, А хтось від душі заплаче, Невже дочекались миру? Кому ж нам за це віддячить? Нам воїни скажуть правду, Бо знають її найкраще, Про тих, хто своїх не зрадив, Хоча їм було найважче… А…
Як файно, коли сакура цвіте, Коли весна закохана буяє, І в серці прокидається святе, І душу світлим сяйвом огортає. Благаю Небо: чудо сотвори! Очистись від навали і від бруду, І небезпеку злую забери, Я кожен день тебе молити буду! Зроби над нами купол захисний, під ним плекай весну, добро і силу, Хай ллється з неба…
Дайте спокій Дайте жити, Дайте жити-не тужити… Не несіть свої невдачі У життя моє котяче! От лежу я и дивуюсь, Мабуть в людях розчаруюсь, Ні, щоб жити- не тужити, Вже дістали московити! І самих себе дістали, Краще б взяли і повстали проти зла в своїй країні… Вже вилазьте з України! *** Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova
Сьогодні просто весь день хороший! Чому хороший? Сама не знаю… Бо зрозуміла, що я так хочу, І день щасливо я проживаю. Собі сказала: все так і буде! Все буде супер, все буде файно, І будуть добрі навколо люди, І буде тепло! Так незвичайно… Вже перше квітня, ще перше квітня, а в нас погода, така, як…
До війни… А щасливі миті траплялись, Тихий вечір, тривог немає, І для творчості ми збирались, Завмирали, бо скрипка грає! І пісні писали натхненно, І любов на все надихала… Світ очиститься ще напевно! Недаремно ж весна настала. *** Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova
29 лютого. ПЕРЕХРЕСТЯ зими і весни. Перехрестя наших доріг ПЕРЕХРЕСТЯ ЗИМИ і весни, Там табличка, що скоро літо. Якось там опинились ми, І раділи чомусь, як діти. Там нас так захопив потік, Сил небесних, що надихають, Хто тоді пояснити міг, А чому наші очі сяють? І чому стільки тем нових? Нас цікавило, і здавалось, Тимчасово…
Два роки війни, Та невже пролетіли? Вони нашу волю і віру не вбили, Не вбили надію, не вбили терпіння, У нашого роду могутнє коріння! Орді невтямки, що іде проти Бога, Повернеться все їм самим до порога, Все зло, заподіяне нам, українцям, Собі наливають у долю по вінця! Тримаймося, любі мої українці, Багато наснаги ще нам…
Перед очами плине річка, На кухні тепло. Гріє пічка. І тиша. Спокій. Дощ та хмари. Поїду далі незабаром. Дороги. Зустрічі. Прощання. Весь час — на краще сподівання. Хвилююсь часто. Може марно. Життя і небо не безхмарні. Та годі. Досить хвилюватись. Все буде так, як має статись. Лиш слухай душу і не зраджуй, Навчив не мало…