Мої вірші, прості, як три акорди, Це не мистецтво. Просто так. Думки. В їх глибині не ставлю я рекорди, Пишу, що бачу, щиро, залюбки. Течуть вірші, мов річка невеличка, І як у річки, є в них джерело, Як у дороги, є у них узбіччя, Кого лише туди не привело … Вірші летять, і втримати не…
Не потрібно зусиль, щоб знайти Рай чи Ад. На Землі все це вже є, головне — вибрати. Хтось іде у знайомий Ад, Уникає нового Раю, Ох як звично — іти назад, А в Раю хтось чарівно грає… Ллється музика там, авжеж, І живуть невідомі сили, Рай — це обрій новий, без меж, Та свою ж…
Маленька відпустка. Великі надії. Абгрейд. Завантаження сенсом і змістом, А вітер привітний ідеї навіє, Прикрасить будення поезій намистом. Маленька відпустка, хоча … все ж відносно, Можливо великою буде для мене… Я вірю у чудо! У чудо? Серйозно? І вірю, що наше життя — нескінченне… Маленька відпустка за власний рахунок, Натхнення дарує усе, що навколо… Від…
Напевно спокій на душі — Це є і добрий ранок. Ти метушитись не спіши, Звести із планів зАмок, Переживання — то пусте, Все буде так, як буде, А «спокій» — слово золоте,- Це знають мудрі люди. Бентегу далі відпусти, Воно того не варте, А в душу спокій запусти, — Твою життєву варту! *** Тамара Пушкарева…
Зайнявся день і сонце, мов багаття, Так жарко, жарко, Палить неймовірно, І ти палка, летить легеньке плаття, А ти така, Чарівна, мов царівна! Ти моє диво, Диво дивина, Така красива, А чому ж одна? Тримаю руку Ніжно, і молю, Дай лиш надію, Я тебе люблю! *** Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova
Жити і жити щасливо, яскраво, Ранками пити з радістю каву, Вдень працювати, сонцю радіти, Палко кохати, щиро любити! Ввечері спокій, приємні заняття, Теплі слова і каміна багаття, Сни лиш солодкі вночі під зірками, Благословіння навічно від мами. Діти щасливі, а друзі надійні, Ніжні цілунки, сердечні обійми! *** Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova
Повільно, але впевнено… Без світла, води і печалі, Ми просто терпіли, мовчали, Донатили і працювали, Чи знали? Лише відчували. Тримались, молились, Не спали, Боятися не дозволяли, А віру й надію плекали, Сильніше любили, кохали. Подяку свою дарували Тим хлопцям, що нас захищали, І мріяли про перемогу, Про захист просили у Бога. Колись на землі нашій…
Чи в світі всі люди — люди? Не звірі в людській подобі, Чи люди в нас — люди всюди? Чи вийшли з першої спроби? Бо іноді так здається, Що в когось душі немає, Навколо, за що береться, Лише калічить, ламає! Людина ж завжди будує, Людина і вдячність має, А нелюдина руйнує, І на святе наступає,…
Вітер чекання, вітер надії Часто здуває усі наші мрії, Іноді рве на шматочки вітрила, Є у чеканнях недобрая сила. Щось не виходить, — розбиті надії… Краще ж надії Утілити в дії! Дії розбий на малесенькі кроки, Може впадеш, але будуть уроки! Краще подяка за все, що дається , І від подяки вітрило не рветься, Лине…
Червоні маки, Ніжні і палкі, Джміль закохався в квітку до нестями, Вона його цілує залюбки, А він у ній, немов в обіймах мами. Кущі троянд навколо розрослись, Вони чарівні, але джміль не бачить, От так і ти кохав мене колись, То знаю я, Як це багато значить… *** Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova