Повільно, але впевнено…
Без світла, води і печалі,
Ми просто терпіли, мовчали,
Донатили і працювали,
Чи знали? Лише відчували.
Тримались, молились,
Не спали,
Боятися не дозволяли,
А віру й надію плекали,
Сильніше любили, кохали.
Подяку свою дарували
Тим хлопцям, що нас захищали,
І мріяли про перемогу,
Про захист просили у Бога.
Колись на землі нашій мирній,
В квітучій своїй Україні,
Зі світлом, з водою, без суму,
Згадаймо з минулого думи…
***
