Вот и первый день ноября, Горстку золота бросит осень, Никому его не даря, Будто тихо прощенья просит. За туманы и холода, За дожди, что пошли некстати, За такое позднее «Да», За мое прозревшее «Хватит!». Сырость, серость — они пройдут, Надо только им улыбнуться, Тучи стёкла свои протрут, В океаны опять вернутся. Потеплеет на сердце вновь:…
Научи меня быть королевой! Королевой? А что это значит? Хочешь в каждом раскладе быть первой? И не ныть? Королевы не плачут? И ходить, чтоб везде, где захочешь? Чтоб подставить никто не решился? Чтобы враг не попался на очи, И подальше со страху забился? Хочешь царствовать? Милости, казни, Роскошь ярких балов и турниров? И не знать…
Наші діти, наші мрії чисті, Наша радість, світло і любов, Хай завжди їх очі променисті, Сяють нам зірками знов і знов. Наші дочки і синочки рідні, — у майбутнє ви мандрівники, Ми, якби могли, то принагідно З вами мандрували б залюбки. Абсолютне почуття любові До дітей… І щоб там не було, Це не тільки вічний…
Сонце ранок уже фарбує Кольорами рожевих мрій, Доля нам новий день дарує, Прокидайся коханий мій, Я тебе поцілую ніжно, В ліжко каву тобі несу, І ти скажеш щось дивовижне Про мою красу… Tamara Pushkaryova 30.10.2021 ***
Чи можна ділитись щастям? Я часто себе питаю… Я хочу. Мені це вдасться, Якщо я багато маю. Я щастя багато маю, Тож я — багата людина, Частину собі лишаю, І людям віддам частину. Коли віддаєш — прибуде, Сховаєш — втратиш останнє, А щастя — воно усюди! З‘являється на світанні. Лиш з променем сонця, ранком Ти…
Минають дні, минають ночі, Наш сад сьогодні не цвіте, Він просто відпочити хоче, Скидає листя золоте. Ні, ні, це зовсім ще не крапка, А осінь — не кінець життя, Не сльози, просто з неба крапля, Природа хоче забуття. Але в житті, як у природі, Все верне на «круги своя», Весна наш любий сад відродить, Любов…
Що є в моєму Всесвіті? — Любов… Можливо це і є моя дорога? Любов зі мною всюди, знов і знов, До чоловіка, до дітей, до Бога. А ще в моєму Всесвіті — Зірки… Вночі і рано вранці ясно сяють! Коли біжу до сходу вздовж ріки, Вони благословення посилають… Мій Всесвіт — це натхненний творчий крок,…
Чарівний Відень. Разом знову. Смаколик. Кава. Штефансдом. Давно не бачились. Розмови… Вже не онлайн, а за столом. Знайомий Відень. Теплий, дружній. Краси і величі взірець, Дух толерантності потужний Від багатьох людських сердець. Творили чудо Моцарт, Штраус І звуки музики лились… Гуляла Віднем. І здавалось, що вже жила я тут колись… Tamara Pushkaryova 28.10.2021 ***
Тішить нам море серце і душу, Іноді щось зрозуміти дає… Море шепоче. Я визнати мушу: Краще вже бути такою, як є. Вдома до справ повертатись радію, Друзі, робота, і спорт, і сім‘я, Море дізналось про сонячні мрії! Простір блакитний…, і небо…, і я… Tamara Pushkaryova 26.10.2021 ***
Сбросили листья усталые клены. Им медитировать время пришло. Кто-то тревожится из-за «короны». Кто-то спокоен. Ему повезло. Дни то дождливые, то золотые. Осень изменчива, но хороша! Классно! Особенно на выходные. Телу диктует: «Расслабься!» Душа. В ясный денёк — по грибы, или в парки… Яблочный вкус поцелуев и тем, А в непогоду — пейзажик неяркий, Книга, кино,…