***
Ся сповільни, й життя Не буде так летіти, Увагу зупини на суті і красі, Вся метушня ота, що заважає жити, Не варта почуттів, Вони цінніші всі! Не рви себе, не край За щирість і прозорість, Бо все одно ніхто ще не збагнув глибин, То ж добре, що твоя жива, і плаче совість, Вона не дасть…