***
А поговорити? Як іноді це потрібно! Буває, що говориш просто зі світом. Хтось почує. І зрозуміє. Вірші складаю. Треба і не треба… Я не навмисно, просто так живу. Я не римую, лиш читаю Небо, Воно веде мене кудись саму. І не про когось ті думки римую, фантазій рій кружляє в голові, їх не гоню, і…


