***
Літній танець білих квітів, Що росою ранком вмиті, Кожна квітка надихає І нічого не чекає. Просто радує красою, Умивається росою, Не сумує, не благає, І життя своє приймає. Нам у квітів би повчитись, Просто жити, не журитись, Все сприймати, як дається, Поки серце в грудях бʼється. День новий — окрема тема, Він прожитий недаремно, Щось…