Рік швидко промайнув, і знову осінь, І знову літо бабине у нас, Яскравих фарб і сонця серце просить, Натомість сіре небо повсякчас. Але ж у сірого багато є відтінків, Як безліч їх у нашого життя, Бува, що навіть дощика краплинки, Нагадують про радощі буття. І осінь теплі барви нам дарує, Хоч і не часто, а…
Кохана осінь, листя золоте, Але душа наповнена весною, Як хочеться відкинути пусте, І просто бути у ладу з собою… В ладу зі світом, з непростим буттям, Що так гойдає! — Мало не здається! Минулого не буде вороття, Та ще не раз нам доля посміхнеться! *** Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova ***
Освіта — запит всіх людей, Всі потребуємо освіти, І ми вчимось із дня у день, Навчаються і наші діти. Вітання нашим вчителям, і тим, хто дав життя уроки, Хто шлях в майбутнє показав, Дороговказ на довгі роки. Хай в школі дзвоники дзвенять, Занять початок сповіщають, Нам сіять, нам же і збирать! Освіти паростки зростають! ***…
Високий ти, або малий за зростом, Худенький чи товстий, В якім краю живеш, Я ставлюся до тебе дуже просто: До мене добрий ти? — І я до тебе теж! Відвертий ти, Або сховав «каміння», Щоб кинути зненацька зі спини? Якщо людина має розуміння, Я зрозумію теж її завжди. Якого роду-племені людина, Не так важливо, як…
Ти знаєш, куди тобі треба? До справ? Чи туди, де кайфово? У кожного стежка до неба, Але це не так терміново! Ось знову зʼявилася стежка. Цікаво, куди і для чого? Не швидко піду, обережно, Бо це невідома дорога… О! Знаю, куди попрямую! Багато ж дається для цього! Тому все, що маю, — ціную, Є плани…
Мета — сьогодні вже реальність, Ще вчора мрією була, «У мрію вір!» — це не банальність, Надія й віра — два крила, Що нас несуть до мрій здійснЕнних, А дії — впасти не дають. За ланцюгами справ буденних, Мету і Мрію не забудь! За кроком крок, Бува, повільно, Але потроху ми йдемо. Я знаю, будемо…
Молю я ранком Чудотворця, Направ мене до добрих справ! А Сонце бачить у віконце, Хто з чого день новий почав… Хтось із обіймів, хтось із суму, Хтось швидко встав і вже біжить, А хтось весь ранок думав думу, Як далі буть, та як нам жить. Святий наш Отче, добре знаю, Творити можеш чудеса! Допоможи нам,…
Яке сьогодні свято? День простий! І ми живі, І як тут не радіти, Це свято? Ні. Це просто вихідний, На сонці — жарко, Але це ще літо! Тому простенький Тортик я спекла, І додала до нього Смак любові, Ще додала душевного тепла… І побажала: Будьте всі здорові! Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova ***
Чому мовчать, хто має говорити? Чому сидять, хто має силу йти? Чи на болоті зарясніють квіти? До чого рух, Коли нема мети? Чому б це чорне Називають білим, Хто має нЕсти Правду до людей? «Концепції» транслюють і «посили» лише чужі. Своїх нема ідей? Міцніше треба Взятися за руки, хто має силу істину нести, Вона важка,…
Подаруй нам паузу, Життя! Щоб без слів на лавочці посидіти, Не боятись бруду і сміття, А все чисте — без лупи розвидіти. Подаруй нам розуму, Господь! Щоби місце — лиш своє привабливе! І прошу, спокуси всі відводь, Хоч вони нас часто дуже зваблюють! Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova ***