***
Кохана осінь, листя золоте, Але душа наповнена весною, Як хочеться відкинути пусте, І просто бути у ладу з собою… В ладу зі світом, з непростим буттям, Що так гойдає! — Мало не здається! Минулого не буде вороття, Та ще не раз нам доля посміхнеться! *** Тамара Пушкарева Tamara Pushkaryova ***