***

Я візьму свою Осінь за руку, І піду з нею в парк погуляти, Там осінні послухати звуки, Таємниці свої розказати, Таємниці сердечні, глибокі, Їх вона не розкаже нікому, Друзі в неї — дуби одинокі, Ми ж із осінню добре знайомі! Цього року, ти пОдружка мила, жовтоока і жовтогаряча, Сонце в гості так чемно просила! Воно…

***

Коли ми справжні? Наодинці? Або коли серед людей? Чи на життєвій, на зупинці? Або коли фонтан ідей? З коханими, з батьками, з дІтьми? Серед природної краси? Коли прийшлось із себе вийти? У добрі, чи скрутні часи? Все справжнє — від самОго серця! Тоді в словах нема брехні, Всі люди — то твої люстерця, Чи до…