***
Я була з небесною блакиттю, З білосніжним маревом хмарин, Я стояла і раділа миті, Просто так, без будь яких причин… Знала я, — не зрадить синє небо, Дасть злетіти, хоч би у думках, Знає добре, Як мені це треба, Щоб тримати долю у руках. І які причини нам потрібні — Милуватись небом знов і знов?…