Наші діти, наші мрії чисті, Наша радість, світло і любов, Хай завжди їх очі променисті, Сяють нам зірками знов і знов! Наші дочки і синочки рідні, — у майбутнє ви мандрівники, Ми, якби могли, то принагідно З вами мандрували б залюбки. Абсолютне почуття любові До дітей… І щоб там не було, Це не тільки вічний…
Железной прочною оградой Себе закрою путь назад. Шагнуть вперёд мне очень надо, Но мысли в прошлое летят… Летят, зовут чтоб я вернулась, Там что-то держит, кто-то ждёт, Остановилась, оглянулась, Ах, время быстро как идёт! И я иду! Я выбираю Мечты и цели вновь и вновь, А каждый шаг мой направляют Надежда, Вера и Любовь. ***