ЗАЧАРОВАНА небесною блакиттю,
Білосніжним маревом хмарин,
Я стояла і раділа миті,
Просто так, без будь яких причин…
Намальованим хмаринкою портретом,
Милувалась профілем твоїм,
Довіряла вірним я прикметам:
Бачила, що поруч я із ним.
Ні мене не зрадить синє небо,
Дасть злетіти, хоч би у думках,
Знає, що мені до нього треба!
Щоб тримати долю у руках.
І які причини нам потрібні
Милуватись небом знов і знов?
Є така! Вона і неба гідна!
Є така причина — це любов.
***
