Духм’яний хлібчик, сир домашній,
І вже нема проблем вчорашніх,
А є прості приємні миті,
Вони дають нам сенси жити.
Вони складаються з обіймів,
Коли біда проходить мимо,
Коли ти робиш те, що любиш,
Та ще й за це на хліб здобудеш.
Коли тебе душа питає,
Й сама собі відповідає,
Що сенс життя тоді відчуєш,
Як голос ти її почуєш!
***
