Іде життя і ми йдемо,
і вже навчилися літати,
І мову рідну несемо
по світу, рідну, наче мати.
В країнах різних, між людей,
Просило серце заспівати,
Не те, що тьохкав соловей,
А про зозулю, що то — мати…
І люди чули, як бринить,
Співає українське серце,
Як мова солодко дзвенить,
Свята і чиста, мов джерельце.
***
