Удавай з себе все що хочеш,
Але душу стискаєш міцно,
Про любов щось мені шепочеш,
А насправді на мене тиснеш.
Удаєш, що мене кохаєш,
Але я не дихаю майже,
Ти харизмою огортаєш,
Я не знаю, коли ти справжній.
Як удава, тебе багато,
Всі куточки заповнив вільні,
А без волі не буде свята!
Ми ж з тобою не божевільні.
У удава краса і сила,
Але я — просто вільна пташка,
Я кохати його хотіла,
Та удава кохати важко!
УДАВ,
А ти не знав?
Та ти реально — УДАВ…
***

