І знову моя співтворчість із ШІ на тему чарівного вірша Євтушенка: Ты победила тем, что не моя…
Перемогла ти тим, що не моя,
Що не зігріта світлом моїх слів,
Що ніч, де я — лиш тінь, а ти — зоря,
Розділена межею двох світів.
Перемогла ти тим, що не моя,
Що вже твій голос став мені чужим,
Що кожен крок від мене — за моря,
І кожен погляд — не вогонь, а дим.
Перемогла ти, не вступивши в бій,
Що з нас ні слова кожен не сказав,
У мріях я залишив погляд твій,
Чому ж колись про тебе забував?
І я живу, змирившись з тим, що ти
Не пам’ятаєш, і мене не звеш,
Та в цьому є трагедія мети: —
Перемогла…
І з чим тепер живеш?
