Золото осені, «золото» мовчання…
Мовчання — феномен, ну як не зрозуміти,
За ним так зручно нам
Коли складний момент,
Сховатись повсякчас,
Як правду ніде діти,
мовчання нам її
надасть, як аргумент.
Ти добре так мовчиш,
Мовчиш так красномовно,
Хоча в душі твоїй
Вирує буревій,
Тобі зручніше так,
Неначе автономно,
Хоч це яскравий знак
Що ходиш сам не свій.
Мовчи, мій друг, мовчи,
Спасайся від зневіри,
Ще й осінь принесе
Завісу із дощів,
А правду відпусти,
Уже ніхто не вірить,
Мовчанням честь свою
Лише не підмочи.
Багато хто із нас
Спасається мовчанням,
Бо «золото» ж воно,
Ми знаємо про те,
Але приходить час
страждання чи кохання,
Мовчання вже нема,
Є слово золоте!
Фотоспогади. Осінь на рідній Сумщині. 2019
