Я душу свою
Попросила поспати.
Вона так втомилась
Весь час працювати,
Молити, творити,
кохати, прощати,
По краплі частину
себе віддавати.
Душа, відпочинь,
Хоч хвилинку,
Будь ласка,
А поки ти спиш
Розповім тобі казку,
Що щире і справжнє
Кохання буває,
Про те, що ніхто на землі не страждає.
В тій казці живуть тільки добрії люди,
Ніякого бруду у казці не буде,
Ні зради, ні зла,
ні інтриг за спиною,
Ніхто там ніколи не марить війною.
Душа, відпочинь,
Бо ще буде багато
Того, що з тобою
нам треба долати,
Я пісню свою
ще тобі заспіваю,
Для тебе багато хорошого маю.
Не бійся нічого.
Все буде, як треба,
Колись ти потрапиш
до Бога, до Неба,
А поки з тобою нам рано здаватись,
Ще будемо радості світлій купатись.
***
