Мої вірші, прості, як три акорди,
Це не мистецтво.
Просто так. Думки.
В їх глибині не ставлю я рекорди,
Пишу, що бачу, щиро, залюбки.
Течуть вірші, мов річка невеличка,
І як у річки, є в них джерело,
Як у дороги, є у них узбіччя,
Кого лише туди не привело …
Вірші летять, і втримати не можу,
І графоманством наче не грішу,
Та часто рима думку переможе,
А я її візьму і запишу.
Мої вірші, прекрасна терапія,
Мене лікують, тугу заберуть,
У дійсність перетворять ностальгію,
Закличуть далі йти у добру путь.
***
