Я візьму свою Осінь за руку,
І піду з нею в парк погуляти,
Там осінні послухати звуки,
Таємниці свої розказати,
Таємниці сердечні, глибокі,
Їх вона не розкаже нікому,
Друзі в неї — дуби одинокі,
Ми ж із осінню добре знайомі!
Цього року, ти пОдружка мила,
жовтоока і жовтогаряча,
Сонце в гості так чемно просила!
Воно з нами, а небо не плаче…
Осінь, мила,
давай на хвилинку,
зупинятись і квіти вітати!
Надихай, окриляй без упину,
Нам з тобою ще довго літати!
***
