Кохана осінь, листя золоте,
Але душа наповнена весною,
Як хочеться відкинути пусте,
І просто бути
у ладу з собою…
В ладу зі світом,
з непростим буттям,
Що так гойдає! —
Мало не здається!
Минулого не буде вороття,
Та ще не раз нам доля посміхнеться!
***
***
