Загубитися десь у Парижі…
У готельному дворику —
тихо.
Цей вояж —
від журби запобіжник,
A для творчої самості —
втіха.
Перший день.
І подалі від шуму,
Від постійних тривог,
Ненадовго,
Від навʼязливих
стресів і суму…
Крім натхнення,
Не хочу нічого.
Погуляю. Всміхнусь перехожим,
На Монмартр загляну, може бути,
Все це так на фантазію схоже,
Чи реальність?
Не можу збагнути.
***
