Десь там на небі душа обирала
Добрих майбутніх маму і тата,
Мріяла, квапилась, довго шукала,
Як же непросто найближчих шукати!
Так у родині з‘являються діти,
Душі дітей нас самі обирають,
Прагнуть основи життя зрозуміти,
Потім на волю від нас вирушають.
Поки маленькі, ми захист даємо,
Нашу турботу, любов, піклування,
Долі назустріч пліч-о-пліч ідемо.
Діти — улюблені квіти кохання!
***
